вівторок, 31 березня 2020 р.

Біологія 6 клас, урок 50

Тема: Голонасінні


Де могли ми бачити голонасінні рослини?



Це все голонасінні. Кожного дня вони радують нас біля нашої школи. Ми з цікавістю розглядаємо їх з вікон класів. Дарують нам ковток свіжого повітря.

Біля нашої школи ростуть такі види голонасінних рослин:


Туя Західна
Туя Західна колоновидна

Тис ягідний
Ялівець звичайний
Ялівець козацький
Ялина колюча блакитна

Ялина звичайна

Все це голонасінні, які ми щодня бачимо.

А чим вони відрізняються від інших рослин і наскільки вони різноманітні?

Голонасінні утворюють великі лісові масиви як у Північній, так і в Південній півкулі. Вони широко використовуються в багатьох галузях промисловості, сільського господарства й у медицині.
Представників голонасінних у сучасній флорі Землі не багато, близько 800 видів. 
Для голонасінних характерні ті самі вегетативні органи, що і для квіткових рослин, але вони не мають квітки.


Типовим представником хвойних рослин є сосна звичайна . Сосна –  велике вічнозелене дерево, що сягає заввишки 40 метрів. Сосна може рости в найрізноманітніших умовах, але більшість сосен ростуть у таких умовах, де інші дерева рости не можуть, - це бідні на корисні речовини піщані грунти по берегах річок. Крім головного кореня в сосни добре розвинені й бічні корені. Вони розташовуються у верхніх шарах грунту і можуть відходити від стовбура дерева далеко в усі боки. Вони не тільки служать своєрідними підпірками, що надають дереву більшої стійкості.Головне, утворюючи багато бічних коренів, вони створюють мережу дрібних корінців у верхньому, більш багатому на поживні речовини, шарі грунту, поглинаючи їх разом з водою, щ надходить у вигляді дощу. Повз них жодна крапелька води не проскочить.

Більшість голонасінних рослин відомі, як хвойні дерева та кущі. Вони мають голкоподібні листки - хвоїнки. Також вони дають цінну деревину, і живицю - смолу, яка накопичується у спеціальних каналах деревини.

Хвоїнки, що утворилися на молодих гілочках, які виросли навесні, не обпадають восени, як листки клену або берези, вони залишаються на дереві близько трьох-чотирьох років. Саме тому ми й говоримо – вічнозелене дерево: узимку, улітку, навесні, й восени – завжди із хвоєю. Через три роки хвоїнки обпадуть, але за цей час сосна утворить нові на нових гілочках.

Навесні на верхівці молодих пагонів можна побачити маленькі червонуваті шишки. Це   жіночі шишки. На лусках жіночих шишок нічим не захищенні ніби голі(звідси і назва голонасінні) лежать насінні зачатки в кожному з яких утворюється яйцеклітина. На цих же пагонах на яких розташовані жіночі шишки знаходяться і чоловічі шишки. Вони жовті і зібрані у тісні групи.

Кожна чоловіча шишка складається з осі, на якій також розташовані лусочки. На нижній стороні кожної луски по два пилкових мішка (мікроспорангії), в яких дозріває пилок з чоловічими статевими клітинами –сперматозоїдами.

Хвойні дерева розмножуються насінням. Коли лусочки шишки розкриваються, видно, що достигле насіння лежить на них відкрито, як кажуть голо. Насіння має плівчасті крильця, за допомогою яких його розносить вітер.


Процес запилення:


  • на початку літа першого року існування жіночої шишки її насінні зачатки не готові до запліднення, а тільки - до запилення; 
  • у пилкових мішках чоловічих шишок утворюються пилкові зерна, в оболонках яких є два повітряні мішки;
  • вітер розносить пилок;
  • пилкові зерна прилипають до крапельки води що виступає з насінного зачатку;
  • пилкове зерно проростає - утворює пилкову трубку що вростає в насінний зачаток. Після запилення луски жіночої шишки закриваються, шишка вкривається смолою і набуває зеленого кольору.
Процес запліднення:
  • наступного року в жіночих шишках у насінному зачатку утворюється особлива тканина - ендосперм голонасінних;
  • запліднення відбувається через 12 місяців після запилення;
  • пилкова трубка доростає до яйцеклітини, розривається, і один із сперміїв запліднює яйцеклітину;
  • cпермій зливається з яйцеклітиною з утворенням –зиготи;
  •  зиготи розвивається зародок;
  • з сім’яного зачатка – насіння.
Шишка росте її колір стає бурим. Наступної  зими шишки розкриваються і насіння висипаються. Вони можуть довгий час знаходитися у стані спокою і проростають тільки за сприятливих умов.

Давайте розглянемо шишки голонасінних


Багато видів Голонасінних ми можемо побачити в нашому Гермаківському дендропарку, в тому числі Гінкго дволопатеве.
Голонасінні дуже різноманітні і окрім хвойних рослин представлені багатьма іншими. Про них ви можете дізнатися в рубриці "Для допитливих".

Одна із таких рослин яка є представником голонасінних тис ягідний. 
З цією рослиною слід бути дуже обережними, оскільки в усіх її частинах багато отруйних речовин.

Узагальнення:
  1. Голонасінні - різноманітна група рослин, яка відіграє важливу роль у природі й житті людини.
  2. Голонасінні мають ті самі вегетативні органи, що і квіткові рослин, але у них відсутня квітка, отже, і маточка із приймочкою та плід.
  3. Під час запилення насіння зачаток голонасінних вловлює пилок за допомогою крапельки води, яку він виділяє.
  4. У більшості видів голонасінних спермії транспортує до яйцеклітини пилкова трубка.
  5. Ендосперм голонасінних розвивається до запліднення, подвійного запліднення немає.
Домашнє завдання

Контакти для зв'язку з вчителем

Фейсбук

Пошта

Немає коментарів:

Дописати коментар